Главная страница
qrcode

Я у світі 1. Молодший дошкільний вік. Музична діяльність. Вікові можливості


НазваниеМолодший дошкільний вік. Музична діяльність. Вікові можливості
АнкорЯ у світі 1.doc
Дата20.10.2017
Размер43 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаЯ у світі 1.doc
ТипДокументы
#43707
Каталогmadame.fortess

С этим файлом связано 35 файл(ов). Среди них: kalinina_Zanimatelnye_diktanty_st_kl__uch.pdf, kalinina_Zanimatelnye_diktanty_ml_kl__uch.pdf, Reznik_M_Muzykalnye_diktanty.pdf, Zima(text).docx, Я у Світі 2.doc, Я у світі 1.doc, Анализ музыкальных форм. Лекции.doc и ещё 25 файл(а).
Показать все связанные файлы

Молодший дошкільний вік.

Музична діяльність.

Вікові можливості.

Дитина охоче слухає різні музині твори, орієнтується в загальному характері мелодії, настрої, що нею передається, вловлює тембр різних інструментів (фортепіано, скрипки, флейти, арфи), диференціює звучання голосів (соло, хор), відчуває красу людського голосу, емоційно відгукується на музичні твори.

Молодший дошкільник легко набуває співочих навичок. Здатність інтонувати мелодію голосом ще не сформована. Співочий голос здебільшого слабкий, хрипкуватий, дихання коротке, артикуляція нечітка. Зароджується тип співочого голосу. Дитина охоче співає нескладні пісні, виконує їх виразно та музикально; володіє навичками розподілу дихання, здатна до правильної постави корпуса тіла під час співу.

Музичний рух – один з найулюбленіших видів музичної діяльності молодшого дошкільника. Він підстрибує, «підтанцьовує» під веселу музику, уважно слухає спокійну мелодію, відтворює образні рухи та нескладний сюжет під музику, фантазує вільними й виразними танцювальними рухами, пластикою, що відтворює характер мелодії. У дитини розвинене м’язове почуття, вона вміло чергує напругу й розслаблення, відчуває рими, використовує у танцювальних рухах міміку і пантоміміку, водить хоровод, виконує образні та парні танці. На кінець молодшого дошкільного віку використовує виразні рухи, жести, міміку для відтворення образів тварин, птахів, людей.

Малюк проявляє інтерес до різних дитячих інструментів. Охоче їх досліджує, вивчає; прагне здобути з їх допомогою різні звуки, запитує про назву та будову кожного. Основний вид його музичної творчості – імпровізація. Молодший дошкільник спільно з дорослими музикує на різних інструментах, підбирає по слуху мелодії.

У повсякденному житті дитина четвертого – п’ятого років життя охоче виконує ігрові та рольові дії, бере участь у музичній грі – драматизації, легко розв’язує прості ігрові задачі, стежить за розвитком сюжету, вчасно включається в дію, вносить елементи творчості у рольову поведінку, музичний рух, мовне інтонування. Вона досить виразно рухається, співає, танцює у відповідності з образом та характером музики гри – драматизації.
Завдання розвитку.

Підтримувати бажання дитини слухати музичні твори від початку до кінця; відчувати і визначати загальний характер, настрій, образність п’єси; стимулювати емоційний відгук на музику; збагачувати музичні враження; спонукати висловлювати думки щодо прослуханих творів; Диференціювати звучання різних голосів та інструментів. Стимулювати бажання підспівувати дорослому, протягувати довгі звуки, чітко їх артикулювати, інтонувати мелодію голосом, прислухатися до свого співу, співу однолітків, звучання інструментів; радіти співу.

Вправляти дитину у природній, виразній пластиці, розвивати вміння відображати характер музики різними танцювальними рухами; формувати почуття музичного ритму, вміння супроводжувати музично-рухові етюди ігрового характеру виразною мімікою і пантомімікою; вчити водити хороводи, танцювати парні та образні танці.

Ознайомлювати з різними дитячими музичними інструментами; вправляти в розрізненні їх на слух, відтворювати найпростіші ритмічні малюнки, імпровізувати. Формувати вміння виконувати рольові дії в грі – драматизації, приймати уявну ситуацію, дотримуватися певних правил розміщення й руху в просторі сценічного майданчика, разом з дорослими виготовляти декорації та елементи костюмів.
Організація життєдіяльності.

Буття молодшого дошкільника має сприяти розширенню його музичного досвіду, збагаченню вражень про різноманітність мелодій, способи їх виконання голосом та на різноманітних інструментах, розвитку м’язового почуття та відчуття ритму, вміння орієнтуватися в просторі, використовувати в танцювальних рухах міміку і пантоміміку, імпровізувати, відтворювати найпростіший ритмічний малюнок з допомогою хлопків, притупів та гри на дитячих інструментах; в іграх – інсценівках тощо.

Спільне з дорослими слухання музичних творів у сім’ї й дошкільному закладі сприяє розвитку музичного смаку, індивідуальних уподобань, уміння розпізнавати прослухане за жанром, темпом і тембром звучання («На що схожа?», «Про що розповідає?» тощо). Важливо використовувати для прослуховування високохудожні й доступні дитині музичні твори, коментувати їх, виявляти повагу до її думки щодо кожного. Доречно пропонувати малюкові «намалювати» мелодію фарбами, олівцями, фломастерами, придумати оповідання читанок з відповідними рухами, імпровізувати. Слід підбирати для прослуховування знайомі та незнайомі дитині твори з класичного та сучасного дитячого репертуару. Не варто нав’язувати їй музичний супровід життєдіяльності, якщо вона цього не хоче.

Важливо інтегрувати музику з іншими видами мистецтва – образотворчою діяльністю, художньою літературою.

Ураховуючи, що молодший дошкільний вік сприятливий для становлення співочого голосу, співочих навичок дитини, прояву типу співочого голосу, дорослий створює сприятливі умови як для розвитку співочих можливостей дитини четвертого – п’ятого років життя, так і їх охорони – співочий голос ще слабкий, дихання коротке, артикуляція не чітка. Малюка привчають розмовляти спокійним тоном, не кричати, не надривати голосові зв’язки. Варто приділити увагу артикуляції, вмінню «розспівуватися». Хорові заняття доцільно поєднувати зі співом по підгрупах та індивідуально; пропонувати дитині для запам’ятовування, відтворення, наспівування доступні, з дитячим контекстом, приємні для слуху музичні твори.

Дорослий сприяє розвитку в молодшого дошкільника рухливості та вправності як важливих для становлення особистості властивостей, «занурює» дитину в різноманіття музики, вправляє в підборі образних рухів, відповідних мелодій, що сприяють виразності її поведінки, навчає сприймати та відгукуватися на різні ритм і мелодію. Розвиває основні рухи, звертає увагу на пружність і легкість ходи, бігу, рухів рук та всього плечового поясу. Підтримує творчі прояви дитини, спонукає її рухатися довільно, в різному темпі. Дитина ознайомлюється з назвами та способами виконання різних основних і танцювальних рухів (високий крок, спокійна хода, легкий біг, м’який підскок, стрибки, прямий галоп, колихання рук, тощо). Прямий показ дорослого доречний лише на етапі розучування, засвоєння рухів. Вправляє в умінні використовувати різний простір приміщення – малий та великий, рухатися розкуто, плавно, різко, м’яко; контролювати свої рухи, розраховувати сили, поводитися безпечно. Навчає використовувати ігрові ситуації, в яких дитина бере на себе роль певного персонажа.

Дорослий організовує буття малюка таким чином, щоб він мав змогу грати на різних дитячих музичних інструментах. Гра як діяльність підбору на слух сприяє розвитку музичних здібностей, насамперед тембрового та мелодичного слуху, почуття музичного ритму. Варто приділити увагу навчанню молодшого дошкільника відтворювати рівномірну метричну пульсацію, оскільки сама вона є основою оволодіння ритмічним малюнком. Ефективний педагогічний прийом – спільне музикування дорослого та дитини на фортепіано чи будь-якому іншому клавішному інструменті. Підбір на слух сприяє формуванню імпровізації, творчого продуктивного компонента музичного мислення, без якого музична творчість неможлива. Варто частіше пропонувати вихованцям творчі завдання.

Дорослий організовує ігрове дійство дітей, опосередковане роллю та музикою; створює сприятливі умови для прояву власної індивідуальності, неповторності; використовує виховний потенціал даної музичної діяльності для корекції поведінкових проявів особистості, яка розвивається: «затиснута» дитина несподівано для себе і тих, хто її оточує, може вільно себе проявити в грі – драматизації. Вікові можливості молодшого дошкільника мають визначити тип і ступінь складності музичних ігор – драматизацій. Музичну гру – драматизацію не варто доводити до стану ідеально відшліфованої вистави, оскільки при цьому втрачається елемент імпровізаційності і вона може швидко набриднути дітям. Про ефективність організації буття молодшого дошкільника свідчить перенесення ним елементів музичного спектаклю в самостійну діяльність.


перейти в каталог файлов


связь с админом