Главная страница
qrcode

Протокол 2 від 17. 03. 2006 р.). Ббк 51. 9 я73 д 87 удк 616 -036. 22 (07)


Скачать 209,67 Kb.
НазваниеПротокол 2 від 17. 03. 2006 р.). Ббк 51. 9 я73 д 87 удк 616 -036. 22 (07)
Дата30.01.2020
Размер209,67 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файла2_5233623653987386379.docx
ТипПротокол
#158540
страница2 из 14
Каталог
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Підставивши одержані величини у формули, одержуємо умовні виправлені показники захворюваності для кожного року - І теор.

Будуємо лінійну діаграму, на осі абсцис якої відмічаємо роки, а на осі ординат – інтенсивні показники захворюваності. При побудо­ві лінійної діаграми враховується співвідношення між основою та ви­сотою, яке складає 1,5 до 1,0. Спочатку будується крива І факт., а тоді вже наносяться дані І теор., які будуть представляти лінію тенденції.

Табл.2.1. Приклад вирівнювання динамічного ряду (для захво­рю­ваності скарлатиною за 10 років)
І факт.
Х х І факт.
Х2
І теор.
1996
-9
18,3
-164,7
81
22,12
1997
-7
17,6
-123,2
49
21,16
1998
-5
23,9
-119,5
25
20,2
1999
-3
24,9
-74,7
9
19,24
2000
-1
18,6
-18,6
1
18,28
2001
+1
16,0
+16,0
1
17,32
2002
+3
15,0
+45,0
9
16,36
2003
+5
22,1
+110,5
25
15,4
2004
+7
11,7
+81,9
49
14,44
2005
+9
9,6
+89,11
81
13,48
å n = 10
å X= 0
å = 178
å = -158,2
åХ2= 330


I серед. = 178 / 10 =17,8 В = -158,2 / 330 = - 0,48

І теор.
І теор.
Визначення коефіцієнту та індексу сезонності

Об’єктивною ознакою сезонності є концентрація захворюванос­ті на короткому відрізку року. При аналізі сезонності необхідно дати кількісну характеристику особливостей розподілу захворювань про­тягом року, визначити початок і тривалість сезонного підвищення захворюваності, визначити питому вагу захворювань, що зумовлені дією сезонних чинників.

Найчастіше для аналізу сезонності використовують екстенсивні показники, тобто обчисляють питому вагу захворювань кожного міся­ця у річній кількості захворювань. При цьому виходять з того, що питома вага середньомісячного рівня при рівномірному розподі­лі захворювань протягом року становить 8,33%. Місяці, в які питома вага перевищує це число, вважаються місяця­ми сезонного підвищення.

Точніше сезонність виявляється при розра­хунках показників се­зон­них коливань (відношення середньодобово­го місячного числа за­­хворювань до середньодобового річного, роз­раховане у відсот­ках). Якщо показник місячних сезонних коливань менше 100%, то вплив сезонних чинників на захворюваність відсут­ній або мінімаль­ний. При перевищенні 100% вплив сезонних чинни­ків суттєвий, а іноді й визначальний.

Коефіцієнт сезонності – відношення числа захворювань, що ви­никли в місяці підвищення, до загальної кількості захворювань за рік у відсотках.

Кс = кількість захворювань у місяці сезонного підйому / кількість захворювань за рік х 100.

Умовно до місяців підвищення відносять ті, в які кількість захво­­рювань перевищує середньомісячне число (1456/12=121). В табл. 2.2 це число перевищують показники 6, 7, 8 і 9 місяців. Отже, коефі­цієнт сезоннос­ті (169+275+272+165) / 1456х100=60%.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

перейти в каталог файлов


связь с админом