Главная страница
qrcode

Протокол 2 від 17. 03. 2006 р.). Ббк 51. 9 я73 д 87 удк 616 -036. 22 (07)


Скачать 209,67 Kb.
НазваниеПротокол 2 від 17. 03. 2006 р.). Ббк 51. 9 я73 д 87 удк 616 -036. 22 (07)
Дата30.01.2020
Размер209,67 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файла2_5233623653987386379.docx
ТипПротокол
#158540
страница6 из 14
Каталог
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


- дітям старшим за 2 роки;

- дорослим з порушенням імунного статусу та особам похилого віку, особливо, які мешкають в інтернатах;

Проти інфекційного захворювання, для імунопрофілактики якого існує вакцина, зареєстрована в Україні:

- особи, які бажають зробити щеплення в лікувально-профілак­тичних закладах за направленням лікаря.
3.3.Термінова профілактика правця і сказу

Профілактика правця поділяється на неспецифічну і специфічну. Неспецифічна профілактика спрямована на запобігання травматиз­му в побуті і на виробництві, виключення можливості зараження опе­раційних, пупкових та інших ран, ранню й ретельну хірургічну об­роб­­ку ран.

Екстрену специфічну профілактику проводять при будь-яких травмах і ранах із порушенням цілісності шкіри і слизових оболо­нок, при опіках і обмороженнях II, III, IV ступенів, укусах тварин, проникних ушкодженнях шлунково-кишкового тракту, гангрені або некрозі тканин, абсцесах, позалікарняних абортах і пологах. Екстрена профілактика правця передбачає первинну хірургічну об­робку рани та створення імунологічного захисту. Імунопрофілак­тика здійснюється диференційовано залежно від попередньої імуні­зації пацієнта шляхом ревакцинації АП-анатоксином або за допо­могою активно-пасивної імунізації шляхом одночасного введення АП-анатоксину та протиправцевої сироватки (ППС) або імуногло­буліну (ППЛІ). Протиправцеву сироватку застосовують тільки в тому випадку, якщо відсутній ефективніший протиправцевий людський імуноглобулін. Екстрену імунопрофілактику правця необхідно прово­дити в період до 20 днів з моменту отримання травми, враховуючи можливий тривалий інкубаційний період при правці. При важких відкритих травмах для забезпечення повноцінної імунної відповіді на правцевий анатоксин препарат слід вводити не раніше 3-го та не пізніше 12-го дня після травми.
Таблиця 3.4.
7


























Примітки:

1. Замість 0,5 мл АП-анатоксину можна використовувати АДП-М-а, якщо необхідна планова вакцинація проти дифтерії цим пре­паратом.

2. 3астосовувати один із вказаних препаратів ППЛІ або ППС, краще вводити ППЛІ.

3. При ранах, що піддаються зараженню (“інфікована рана”), якщо після попередньої ревакцинації пройшло більше ніж 5 років, вводять 0,5 мл АП-а.

4. Повний курс імунізації АП-а для дорослих складається з двох щеплень по 0,5 мл кожна з інтервалом 30-40 діб і ревакцинації через 6-12 міс. тією ж дозою. При скороченій схемі повний курс імунізації включає одноразову вакцинацію АП-а в подвоєній дозі (1,0 мл) та ревакцинацію через 1-2 роки дозою 0,5 мл, та в подальшому кожні 10 років.

5. Два щеплення за звичайною схемою імунізації (для дорослих і дітей) та одне щеплення при скороченій схемі імунізації для дорослих.

6. При ранах, що піддаються зараженню (“інфікована рана”), вводять ППЛІ або ППС.

7. Усі особи, що отримали активно-пасивну профілактику, для завершення курсу імунізації та виключення повторного введення ППС, через 6-12 міс. повинні бути ревакциновані 0,5 мл АП-а.

8. Якщо локалізація рани дозволяє, АП-а краще вводити в ре­гіон розміщення рани.

Таким чином, призначення екстреної імунопрофілактики прав-ця здійснюється диференційовано:

I. Не вводять профілактичні засоби при екстреній профілактиці:

- дітям і підліткам, котрі мають документальні підтвердження проведених планових щеплень відповідно до віку, незалежно від часу, який пройшов від чергового щеплення;

- дорослим людям, котрі мають документальне підтвердження про проведений повний курс імунізації не більше 5 років тому;

- особам, котрі за даними екстреного імунологічного контро­лю, мають титр правцевого антитоксину у сироватці крові, понад 0,1 МО/мл (за даними біологічної реакції нейтралізації - РН), або понад 0,5 МО/мл (титр РПГА 1:160 при активності діагностикуму 1:1280).

II. Вводять тільки 0,5 мл АП-анатоксину:

- дітям і підліткам, котрі мають документальне підтвердження про проведення курсу планових щеплень без останньої вікової ре­вакцинації, незалежно від терміну останнього щеплення;

- дорослим людям, котрі мають документальне підтвердження про проведений повний курс імунізації понад 5 років тому;

-особам усіх вікових груп, котрі отримали 2 щеплення не більше 5 років тому, або 1 щеплення не більше 2 років тому;

- дітям з 5 міс., підліткам, військовослужбовцям та тим, котрі відслужили в армії, анамнез про щеплення яких невідомий, а проти­показів немає;

- особам, котрі за даними екстреного імунологічного контролю мали титр правцевого антитоксину в межах 0,01-0,1 МО/мл (за да­ни­­ми РН), або в межах 0,05-0,25 МО/мл (титр в РПГА 1:20 - 1:80 при акти­вності діагностикуму 1:1280).

ІІІ. Проводять активно-пасивну профілактику правця - вводять 1 мл АП-анатоксину, потім іншим шприцом в іншу частину тіла - ППЛІ (250 МО), або після проведення внутрішньошкірної проби - ППС (3000 МО):

- особам усіх вікових категорій, які отримали 2 щеплення біль­ше 5 років тому, або 1 щеплення більше 2 років тому;

- нещепленим, а також усім, котрі не мають документального підтвердження про щеплення, виключаючи контингенти, вказані в пункті II.

- особам, котрі за даними екстреного імунологічного контролю мають титр правцевого антитоксину нижчий, ніж 0,01 МО/мл (за да­­ни­ми РН), або нижчий 0,05 МО/мл (титр в РПГА менший 1:20 при активності діагностикуму 1:1280).

Дітям до 5 міс., котрі з різних причин не щеплені, вводять тільки 250 МО ППЛІ, або (при відсутності ППЛІ) - 3000 МО ППС.

IV. Екстрена профілактика правця при повторних травмах

Особам, котрі при травмах, відповідно до аналізу щеплень, отри­мували тільки АП-анатоксин, при повторних травмах проводять екстрену профілактику як раніше щепленим, відповідно до правил, викладених в розділах I, II. При повторній травмі, яка сталась в період від 20 днів до 5 років після активно-пасивної профілактики без наступної ревакцинації, вводять тільки 0,5 мл АП-анатоксину. Надалі, при повторних травмах, екстрену профілактику у таких осіб проводять відповідно до правил, поданих у розділах I та II.

V. Екстрена профілактика правця в породіль та новонародже­них на випадок пологів поза стаціонаром.

Екстрену специфічну профілактику правця в породіль прово­дять відповідно до правил, викладених в розділі I, II, III.

Новонародженим, народженим від матерів, імунний статус яких відповідає положенням, вкладеним в розділі I, екстрену профілакти­ку не проводять. Усім іншим новонародженим, котрі народились поза стаціонаром, вводять 250 МО ППЛІ, або (при відсутності ППЛІ) - 3000 МО ППС.

VI.Екстрена профілактика правця при радіаційно - термічних ураженнях.

Незалежно від термінів попередньої імунізації проти правця потерпілим вводять 1 мл. АП-анатоксину та 250 МО ППЛІ.

VII. Екстрена профілактика правця при укусах тваринами.

При укусах тваринами екстрену профілактику правця прово­дять відповідно до правил, викладених в розділі I, II, III.

Якщо необхідно, одночасно можна здійснити курс антирабічних щеплень (при введенні антирабічного імуноглобуліну проба на чут­ливість до кінського білку проводиться з розведеним 1:100 антира­бічним імуноглобуліном, виготовленим з сироватки коней).

Для профілактики сказу серед тварин проводять такі заходи: ре­гулювання щільності популяції диких тварин; виловлювання бро­дячих собак і котів; реєстрація свійських собак і котів, застосування намордників, утримання на прив’язі, обов’язкова що­річна профілак­тична імунізація проти сказу (у першу чергу собак); пероральна імунізація диких тварин. Необхідно також проведення активної санітарно-освітньої роботи серед населення щодо заходів профілак­тики сказу у тварин і людей.

Собаки, коти та інші тварини, що покусали людей або тварин, підлягають негайній доставці власником (організацією, господарст­­вом) чи спеціальною бригадою виловлювання бродячих тварин до найближчої ветеринарної лікувальної установи для огляду й пере­бування під спостереженням фахівців протягом 10 днів. Результати спостереження за твариною, яка перебуває на карантині, реєструють у спеціальному журналі й повідомляють у медичну установу, де щеп­лять потерпілу людину. Хворі на сказ тварини підлягають зни­щенню, а їхній головний мозок - дослідженню на сказ у вете­ринар­ній лікувальній установі.

Усі лікарняні, амбулаторно-поліклінічні установи при звернен­ні осіб, покусаних, подряпаних, обслинених будь-якими тваринами, а також осіб, які постраждали під час оброблення туш, розтину трупів тварин чи людей, що померли від сказу, зобов’язані негайно надати першу медичну допомогу потерпілому. Для цього потрібно проми­ти рани, подряпини, садна, місця обслинення струменем теплої пере­вареної води з милом, обробити краї рани 40 - 70 % спиртом або 5% спиртовим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку. Краї рани протягом перших 3 днів не висікають і не зашивають (це приз­водить до скорочення інкубаційного періоду), крім ушкоджень, що вимагають спеціальних хірургічних втручань за життєвими пока­зан­нями. Місцеве оброблення рани ні в якому разі не виключає не­обхідності специфічної антирабічної допомоги. Далі потерпілого направляють до травматологічного пункту (кабінету), а за його від­сутності - до хірургічного кабінету для призначення й проведення курсу щеплень. Подається термінове повідомлення до санепідстанції. Заповнюється Карта звернення за антирабічною допомогою (облі­кова форма №№045/0). Випадок реєструється у Журналі обліку ін­фек­­ційних захворювань (форма060/0).

Для
Таблиця 3.5. Схема лікувально-профілактичних щеплень КОКАВ і АІГ

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

перейти в каталог файлов


связь с админом