Главная страница
qrcode

Протокол 2 від 17. 03. 2006 р.). Ббк 51. 9 я73 д 87 удк 616 -036. 22 (07)


Скачать 209.67 Kb.
НазваниеПротокол 2 від 17. 03. 2006 р.). Ббк 51. 9 я73 д 87 удк 616 -036. 22 (07)
Дата30.01.2020
Размер209.67 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файла2_5233623653987386379.docx
ТипПротокол
#158540
страница7 из 14
Каталог
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14
Примітки:

1. Дози і схеми імунізації однакові для дітей і дорослих. Курс лі-кування вакциною призначають незалежно від терміну звернення по-терпілого за допомогою, навіть через декілька місяців після контакту з хворою, підозрілою на сказ або невідомою твариною (крім АІГ).

2. Для осіб, які отримали раніше повний курс лікувально-профі­лактичних щеплень і пройшло не більше 1 року, призначають три ін’єк­ції вакцини; якщо пройшло більше року, то проводиться повний курс імунізації, згідно із схемою.

3. Кортикостероїди та імунодепресанти можуть привести до неефек­тивної вакцинації, тому в таких випадках перевіряється кон-центрація віруснейтралізуючих антитіл.

4. Особа, яка отримує антирабічні щеплення не повинна вжива­ти спиртні напої протягом всього курсу щеплень і 6-ти місяців після його закінчення. Слід також уникати перевтоми, переохолодження, перегрівання.
Реакції на введення антирабічних препаратів.

1. Введення вакцини може супроводжуватися місцевою чи зага­ль­ною реакцією. Місцева реакція характеризується незначною при­пухлістю, почервонінням, сверблячкою, збільшенням регіонарних лімфовузлів. Загальна реакція може проявитися нездужанням, го­ловним болем, слабкістю, підвищенням температури тіла. Рекомен­ду­ється симптоматична терапія, застосування гіпосенсибілізуючих і антигістамінних засобів. У деяких випадках можуть бути зареєстро­вані неврологічні симптоми. У цьому випадку потерпілого слід тер­мі­ново госпіталізувати.

2. Після введення антирабічного кінського імуноглобуліну мо­жуть спостерігатися ускладнення: анафілактичний шок, місцева алер­гійна реакція, що настає на 1-2 день після введення; сироват­кова хво­роба, що настає найчастіше на 6-8 день. У випадку розвитку анафі­лак­тоїдної реакції вводять у підшкірну клітковину, у залежності від віку хворого 0,3-1,0 мл адреналіну (1:1000) чи 0,2-1,0 мл ефедріну 5%. З появою симптомів сироваткової хвороби рекомендується парен­те­раль­не введення антигістамінних лікарських засобів, кортикосте­роїдів, препаратів кальцію.

Курс планової профілактичної імунізації проти сказу прово­дять особам, професійно пов’язаним із ризиком зараження на сказ (гицлі, ветеринари, мисливці, працівники лабораторій, які працюють з вуличним вірусом сказу, лісники, працівники боєн та ін.). Він скла­дається з трьох введень вакцини (на 0,7,30 дні по 1 мл). Одноразову ревакцинацію рекомендують через 1 рік і далі кожні 3 роки по 1 мл, якщо особа продовжує перебувати в зоні високого ризику.


3.4. Організація щеплень і контроль за їх проведенням

Щеплення дітей здійснюють і організовують дитячі поліклініки. Ведеться облік дітей до 14 років, складаються щорічно плани щеп­лень, заготовлюються середники, організовується кабінет щеплень, облік проведеної імунізації, визначається імунологічна і епідеміо­логічна ефективність щеплень. Планова вибіркова імунізація насе­лення проводиться окремим групам за професійною або територіа­льною ознакою: населенню природних осередків і ендемічних територій, військовослужбовцям, мисливцям, ветеринарам, особам, які доглядають за тваринами (сибірка, бруцельоз, лептоспіроз, ту­ляре­мія, сказ, чума), медсанчастинами і медпунктами підприємств, санепідстанціями, поліклініками.

Планові щеплення проводяться протягом всього року, що дозво­ляє чітко і своєчасно проводити підготовчу роботу. Щеплення за епідпоказаннями проводяться в тих випадках, коли є небезпека по­ширення захворювання на окремій території або серед окремих груп населення. При загрозі епідемічних спалахів можуть вводитись додаткові щеплення проти тих інфекцій, проти яких проводилась імунізація в плановому порядку. При загрозі швидкого поширення інфекції щеплення організуються в стислі терміни, що вимагає опе­ративного постачання вакцинами, підготовки персоналу і щепних пунктів. Це проводиться за згодою з відповідними державними орга­нами влади.

Проведення щеплень включає 3 групи заходів:

1. Заходи щодо підготовки до проведення імунізації - складання річ­них і місячних планів проведення щеплень; збір даних про чис­лен­ність і віковий склад населення; постачання щепними препара­тами; оснащення кабінетів для щеплень необхідним обладнанням, інстру­ментами, медикаментами і медичною документацією; укомп­лекту­вання і інструктаж персоналу.

2. Заходи під час проведення щеплень -
3. Заходи після проведення щеплень - визначення імунологічної та епідеміологічної ефективності щеплень; складання звітів про про­ведені щеплення (ф. №5, №6) за півроку, рік; оцінка нешкідливості, ефективності, рентабельності імунопрофілактики; аналіз імунопро­фі­лак­тики за рік (декілька років).

Епідеміологічна ефективність імунізації залежить від повного і своєчасного охоплення щепленнями. Для цього двічі на рік (весною і восени) переписують всіх дітей у віці до 14 років включно. Перепис на дільниці здійснюють медсестри та фельдшери при подвірних об­ходах. Облік дітей в дитячих дошкільних закладах, школах і інтер­натах, розміщених на території обслуговування лікувально-профі­лактичної установи, проводять одноразово восени (вересень). В пе­ріод між переписами в журнал медичної дільниці вносять дані про заново прибулих дітей і знімають з обліку вибулих. Ці дані звіряють при відвідуванні медпрацівниками новонароджених або при­булої дитини, при патронажних обходах і при обслуговуванні хво­рих дітей в домашніх умовах.

Після закінчення перепису списки дітей звіряють з картами про­філактичних щеплень (ф.063/0) або журналами обліку профілактич­них щеплень (ф.064/0), з історіями розвитку дитини (ф.112/0) і ме­дич­ними картами дитини (ф.026/0), уточнюють розходження і на ­но­вовиявлених дітей заповнюють відповідну документацію.

Річний план профілактичних щеплень складають на підставі повного обліку дитячих контингентів і проведених раніше щеплень. У план включають щеплення дітям, які відвідують і які не відвідують дитячі установи, а також учням шкіл, шкіл-інтернатів, розташова­них на території обслуговування цією лікувально-профілактич­ною установою.

У дитячих поліклініках поіменний список дітей, що підлягають щепленням, складає дільничний педіатр разом з медсестрою-карто­тетницею на підставі перелічених вище форм (112/0/, 063/0/). В до­шкільних закладах і школах план складає лікар цієї установи і ме­дсестра на підставі ф.026/0/. Зведений план лікувально-профілак­тич­ної установи передають в СЕС.

У сільській місцевості при роботі за принципом централізова­них картотек план щеплень складає сестра-картотетниця при участі лікаря дільничної лікарні або фельдшера фельдшерсько-акушерсь­кого пункту (ФАПу). При відсутності централізованої щепної карто­теки планування проводить медперсонал сільських лікарських амбулаторій, ФАПів під контролем лікаря-педіатра. Плани пере­дають в дільничну або центральну району лікарню, де складають план по району і передають в СЕС.

При перевірці планів щеплень епідеміолог використовує дані про народжуваність, чисельний склад дитячого населення і звіти про щеплення, проведені в попередньому році. В кінці року СEC вносить корективи в план щеплень, попередньо узгоджені з керівниками лікувально-профілактичних установ. При складанні плану вакци­нації проти дифтерії, кашлюку, правцю і поліомієліту необхідно враховувати кількість дітей, які народилися в ІV кварталі поперед­нього року, і орієнтовне число новонароджених за 9 місяців запла­нованого року. Кількість дітей, які народилися в ІV кварталі попе­ред­нього року, встановлюється на підставі даних, отриманих із по­ло­гових бу­динків, а також із ЗАГСів. Дані про кількість пологів, які передбачаються протягом 9 мі­сяців запланованого року, визна­чають за допомогою попередніх даних про кількість народжених за анало­гічний період в попередні 3 роки. Окрім того, в план вак­цинації включають число нещеплених дітей у віці до 14 років, які не мають постійних протипоказів до про­ведення щеплень.

Постійні і тривалі тимчасові медичні протипокази визначає ко­місія за участю завідуючого відділенням поліклініки, відповід­ного спеціаліста і дільничного лікаря з обов’язковим оформленням в ф.112/0/ плану оздоровчих заходів. При необхідності комісія направ­­ляє дитину на консультацію до відповідних фахівців лікувально-профілактичних установ. Діагнози і рекомендації фахівців врахо­вуються комісією під час вирішення питання про оформлення ме­дичних протипоказів. Тривалі тимчасові медичні протипокази під­лягають перегляду після закінчення встановленого терміну. Корот­кочасні медичні протипокази оформляють дільничні пе­діатри у від­повідності до настанов щодо застосування бакпрепаратів.

Для дорослого населення план щеплень складають медпраців­ники лікувально-профілактичних установ по місцю проживання або роботи. План щеплень направляють в СЕС для узгодження. За орга­нізацію правильного планування і проведення щеплень до­рослого населення відповідають головні лікарі міських і районних лікарень.

Знаючи кількість населення, що підлягає щепленням, розрахо­вують необхідну кількість щепного матеріалу: дозу вакцини для одного щепленого помножують на кількість осіб, які підлягають щеп­лю­ванню. До одержаної величини додають кількість матеріалу, необхідного на натуральні втрати (те, що залишається в голці, ампулі, флаконі). На необхідну кількість бакпрепаратів подається заявка через СЕС у відповідні підприємства-виготовлювачі. Одно­часно розраховується необхідна кількість інструментарію і допоміж­ного матеріалу (інструменти одноразового користування, по 0,5 г вати і спирту на 1 ін’єкцію). Планування щеплень проводиться з вра­хуванням особливостей епідпроцесу конкретних інфекцій. Так, щеп­лення проти кишкових інфекцій проводять за 2 місяці до сезонного підняття, щеплення проти весняно-літнього енцефаліту закінчують за 2 тижні до виїзду в осередок і т.д.

Обліково-оперативним документом для реєстрації профілактич­­них щеплень та імунологічних проб є карта профілактичних щеплень ф. 063/о/ і журнал ф. 064/о/. Вони заповнюються на всіх дітей до 14 ро­ків включно, які проживають в районі обслуговування лікувально-профілактичної установи, поліклінічними закладами (підроз­ділами) системи Міністерства охорони здоров’я України в тому числі і на ді­тей, які відвідують дитячі установи і школи, незалежно від місця знаходжен­ня установи. В історію розвитку дитини (ф. 112/о) проведе­ні щеп­лен­ня записує мед­сестра щепного кабінету. В карту ф.063/о/ ці дані записує медсестра-картотетниця. Контроль за правильністю ведення картотеки і повно­тою охоплення дітей щепленнями в місті покла­дається на завідую­чого поліклінікою, а в сільській місце­вос-ті – на районного педіатра. Про проведені щеплення до Міні­стерст­ва охоро­ни здоров’я та інших міністерств і відомств України, які на­дають до­помогу дітям та підліткам, подаєть­ся звітна докумен­тація:

1) форма №5 “Звіт про профілактичні щеплення”;

2) форма №6 “Звіт про контингенти дітей і підлітків, які прищеп­лені проти інфекційних захворювань”, затверджені наказом Мінстату України від 28.06.1992 р. №139.

3.5. Протипокази до щеплень,

післявакцинальні реакції та ускладнення

Для запобігання токсичних реакцій і ускладнень після введен­­ня імунних середників щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами відповідно до показів і про­типоказів щодо їх проведення за календарем профілактичних щеп­лень в Україні та Інструкцією про застосування вакцин, затверд­же­ною головним державним санітарним лікарем України або його за­ступником. Транспортування, збереження і використання вакцин здійснюється з обов’язковим дотриманням вимог “холодового лан­цюга” відповідно до Порядку забезпечення належних умов збері­гання, транспортування, приймання та обліку медичних імунобіо­логічних препаратів в Україні, затвердженого наказом про щеплення. Профілактичні щеплення проводяться медичними працівниками, які володіють правилами організації і техніки проведення щеплень, а також заходами надання невідкладної допомоги в разі розвитку післявакцинальних реакцій і ускладнень. Відповідальним за органі­зацію і проведення профілактичних щеплень є керівник лікувально-профілактичного закладу. У медичній документації здійснюється відповідний запис про інформування щодо можливих проявів по­бічної дії, який підписується громадянином, та запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення. Профілактичні щеплення повинні проводитися при дотриманні санітарно-протиепідемічних правил і норм. Обладнання кабінету, де проводяться профілактичні щеплен­ня, повинне включати: холодильник або термоконтейнер, шафу для інструментарію і медикаментів, бікси зі стерильним матеріалом, по­вивальний столик і медичну кушетку, столи для підготовки препа­ратів до застосування, стіл (шафа) для збереження документації, ємкість із дезінфекційним розчином. Категорично забороняється проведення профілактичних щеплень у перев’язувальних, маніпу­ляційних кабінетах. У разі розвитку незвичайної післявакцинальної реакції або підозри на ускладнення після введення вакцини необ­хідно негайно повідомити керівника лікувально-профілактичного закладу і направити екстрене повідомлення про незвичайну після­вак­цинальну реакцію або підозру на ускладнення після введення вакцини. Медичні протипокази до щеплень кожній конкретній ди­тині встановлюються комісією з питань щеплень відповідно до Пере­ліку медичних протипоказів до проведення профілактичних щеп­лень. Для вирішення складних та суперечних питань щодо про­ти­пока­зів до щеплень створюється комісія з питань щеплень при об­ласній дитячій лікарні. У кожному кабінеті щеплень повинні бути інструкції із застосування всіх препаратів, що використовуються для проведення щеплень (у тому числі тих, які не входять до пере­ліку обов’язкових). Протипокази та строки медичних відводів да­ються в інструкції до вакцини, яка вкладається в кожну коробку з препаратом. Особливої уваги під час вакцинації вимагають особи з обтяженим анамнезом. Вони складають “групи ризику” за мож­ливостю розвитку післявакцинальних ускладнень.
Табл.3.6. Перелік медичних протипоказів до проведення профілактичних щеплень
Протипокази





1000 – 1499 г – до 2 міс. Ускладнені реакції на попереднє введення вакцини (лімфаденіт, холодний абсцес, виразка шкіри більше 10 мм у діаметрі, ке-лоїдний рубець, остеомієліт, генералізована БЦЖ-інфекція).




1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14

перейти в каталог файлов


связь с админом