Главная страница
qrcode

Запецька. Сучасні підходи до фізичної терапії чоловіків 40-50 років з ішіасом на амбулаторному етапі


Скачать 30,85 Kb.
НазваниеСучасні підходи до фізичної терапії чоловіків 40-50 років з ішіасом на амбулаторному етапі
Дата03.08.2019
Размер30,85 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаЗапецька.docx
ТипДокументы
#157258
Каталог

Запецька Д. В., Іванова Л. І.

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ЧОЛОВІКІВ 40-50 РОКІВ З ІШІАСОМ

НА АМБУЛАТОРНОМУ ЕТАПІ
У статті обґрунтовано сучасні підходи до фізичної терапії чоловіків 40-50 років з ішіасом на амбулаторному етапі, тому що саме це захворювання займає лідерське положення у структурі поширеності та інвалідності населення працездатного віку серед захворювань нервової системи

Ключові слова: фізична терапія, чоловіки 40-50 років, ішіас, амбулаторний етап.
Запецкая Д. В., Иванова Л. И. Современные подходы к физической терапии мужчин 40-50 лет с ишиасом на амбулаторном этапе. В статье обоснованы современные подходы к физической терапии мужчин 40-50 лет с ишиасом на амбулаторном этапе, потому что именно это заболевание занимает лидерское положение в структуре распространенности и инвалидности трудоспособного населения среди заболеваний нервной системы

Ключевые слова: физическая терапия, мужчины 40-50 лет, ишиас, амбулаторный этап.
Zapetska D.V., Ivanova L. I. Modern approaches to physical therapy of men 40-50 years old with sciatica at the outpatient stage.

The article substantiates modern approaches to physical therapy for men 40-50 years old with sciatica at the outpatient stage, because this disease takes a leadership position in the structure and the prevalence of disability among the working population of the nervous system diseases.

According to research data the disease of the sciatic nerve affects all age groups in Ukraine. Due to the low effectiveness of the therapeutic action, various methodological approaches to rehabilitation indicate an understanding of the mechanism of pathogenesis, the lack of appropriate preventive measures, which often causes a chronic course with constant motor disorders..

Rehabilitation of patients with sciatica is a complex task that is solved by restoring nerve conduction, improving trophic and strength of muscles and limb, prevent muscle atrophy, nerve normalize blood circulation.

For successful rehabilitation for patients with damage to the peripheral nervous system is necessary to develop complex methods that take into account the rehabilitation period, location and pathogenesis damage, psycho-emotional state of the patient. Such differentiation greatly increases the effectiveness of treatment and reduces the recovery period of normal liveliness of the patient.

Key words: physical therapy, men 40-50 years, sciatica, outpatient stage.
Постановка проблеми. Особливістю захворювань периферичної нервової системи є їх затяжний перебіг, особливо коли хворі поступають після самостійного лікування або недостатнього лікування в амбулаторних умовах, що обумовлено тривалістю больового синдрому і подальшою невротизацією хворого. За даними МОЗ України поширеність захворювань периферичної нервової системи зростає з кожним роком, з них близько 12% становлять ураження сідничного нерва.

Ішіас це захворювання периферичного відділу нервової системи, що характеризуються ураженням сідничного нерва. Дана патологія не тільки знижує якість життя, активність і працездатність, але і є причиною інвалідизації пацієнтів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За даними наукових досліджень в Україні захворювання сідничного нерва вражає всі вікові групи населення. У зв'язку з низькою ефективністю терапевтичної дії, різними методичними підходами до реабілітації внаслідок неповного розуміння механізму патогенезу, відсутність належних заходів профілактики, хвороба часто набуває хронічного перебігу зі стійкими руховими порушеннями, що позбавляє хворих працездатності на тривалий період. Актуальність цієї проблеми обумовлена тривалістю і рецидивуючим характером захворювання.

Питання, пов’язані з фізичною терапією хворих на ішіас розглядали такі вчені та автори А. А. Бирюков, В. М. Боголюбов, О. К. Марченко, Г.Н. Пономаренко, Г. М. Циркин.

Мета дослідження полягала у обґрунтуванні сучасних підходів до фізичної терапії чоловіків 40-50 років з ішіасом на амбулаторному етапі.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури.

Результати дослідження. Пошкодження периферичних нервів є частою причиною важкого порушення функцій опорно-рухового апарату, зменшення амплітуди рухів у суглобах, втрати здатності до повноцінного пересуванню і виконання ряду побутових навичок.

Захворювання може мати незапальний характер, говорить виникаючи в результаті здавлювання нерва, травми, ішемії, метаболічних розладів, інтоксикації, так і з розвитком запального процесу. Всі симптоми ураження сідничного нерва можуть бути розділені на рухові, чутливі і вегетативно-трофічні розлади.

Ішіас, наголошує Гурленя А. М., характеризується болями в області сідниці, задньої поверхні стегна, латеральній поверхні гомілки і тилу стопи, хворобливістю сідничного нерва при пальпації (посередині між великим вертлюгом і сідничним бугром) і натягу. Типовим є симптом Ласега, зниження або відсутність ахіллового рефлексу, в'ялість сідничного і триголового м'язів гомілки, розлад чутливості в латеральній області гомілки і на тилу стопи. При важких ураженнях сідничного нерва зазвичай виражені парези або паралічі м'язів гомілки. При пошкодженні сідничного нерва біль може бути каузалгічною, оскільки цей нерв багатий вегетативними волокнами [10, с. 120].

Вегетативно-трофічні порушення, зазначає Авдейко В.М., включають зниження тургору і витончення шкіри, гіперкератоз, гіпотрихоз, уповільнення зростання, помутніння і деформацію нігтів, гіпер- або ангидроз, змінення шкірної температури [1, с. 151].

Циркін Г. М. у своєму дослідженні говорить, що реабілітація хворих, які страждають руховими порушеннями (параліч і парези), залишається однією з найважливіших медико-соціальних завдань, оскільки за офіційною статистикою ця доля спіткає людей працездатного віку (20-50 років), переважно чоловіків. Сучасні уявлення про способи відновлення при травмах периферичної нервової системи включають медикаментозне, фізіотерапевтичне лікування і лікувальну фізкультуру. При неефективності відновної терапії протягом 6-ти місяців рекомендують нейрохірургічне втручання [7, с. 64].

Белова А. Н. підкреслює, що попередження атрофії м'язів при ураженні сідничного нерва є важливим завданням, оскільки дегенерація денервірованних м'язових волокон розвивається стрімко й часто носить незворотній характер. Тому заходи з профілактики розвитку атрофії м'язів з порушеною іннервацією починають якомога раніше. Для цього призначають масаж (класичний, точковий, сегментарний), лікувальну гімнастику (ЛГ), електростимуляцію нервів і м'язів. Корисно навчити і самого хворого обережному легкому нетривалому масажу ураженої кінцівки 2-3 рази на день. Заняття ЛГ оптимально виконувати в ванні з температурою води 35-45 градусів. При виконанні ЛГ неприпустимі інтенсивні і тривалі фізичні навантаження, оскільки передозування вправ призведе до наростання м'язової слабкості [8, с. 34].

Иванова Г. Е. вважає, що в реабілітаційних заходах при патологіях нервової системи першочерговим завданням є збереження або відновлення стереотипу дихання, що дозволяє зберегти ефективний дихальний обсяг та уникнути гіпервентиляції легких (саме дихальний центр нерідко стає первинної патологічної детермінантою перезбудження при патології НС). Наступне завдання відновлювальних заходів - відновлення статичного стереотипу, яке досягається за допомогою постуральной корекції (лікування положенням, активна корекція по утриманню різних поз, скелетне витягування для розвантаження хребта) [2, с. 27].

Попередження формування контрактур і розтягувань сухожильно-звязочного апарату, вказує Белова А. Н., досягається застосуванням зйомних гіпсових лангет або ортезів. Ортези повинні бути легкими, не стискувати рухи, що збереглися, не здавлювати тканини, особливо на місцях з порушеною чутливістю, не порушувати кровообіг в кінцівки [9, с. 42].

Однією з причин розвитку ішіасу можуть стати м'язово-тонічні больові синдроми попереково-крижової локалізації. Duijvenbode I. C. у своїх дослідженнях доводить, що доцільно використовувати люмбосакральні ортези, які надають розвантаження на хребет і застосовуються в комплексному лікуванні болю в нижній частині спини і з ортопедичною метою - для корекції постави [14, с. 632].

Марченко О. К. наголошує, що ЛГ при ішіасі призначають після припинення гострих хворобливих явищ. Застосовують полегшені й протибольові вихідні положення лежачи, напівлежачи на здоровому або хворому боці (залежно від характеру болю), а також стоячи з опорою. Велике значення при невропатіях приділяється вправам, які сприяють посиленню кровопостачання нерва для прискорення ліквідації в ньому запальних явищ і попередження спайок. Для відновлення функції паретичних м'язів використовуються пасивні вправи, ідеомоторні й вправи для стимуляції активних рухів. Треба знати, що при виконанні цих рухів фіксація суглоба знімається [11, с. 168].


При електростимуляції нервових стовбурів, зазначає Пономаренко Г. Н., а також у зв'язку з присутністю в них вегетативних провідників, посилюється трофіка інервіруємих тканин й наростає інтенсивність пластичних і енергетичних процесів в органах. При цьому відновлюється нервова регуляція м'язових скорочень, збільшується сила і обсяг м'язів, їх адаптація та поріг втоми [12, с. 107].

Нервова система найбільш чутлива до ультразвуку (УЗ). В лікувально-профілактичних цілях, за даними Лукомського І. В, доцільно використовувати невеликі дози УЗ (до 1,2 Вт / см2), особливо в імпульсному режимі. Вони здатні викликати болезаспокійливу, антисептичну, судинорозширювальну, протизапальну, десенсибілізуючу дію. Малоінтенсивний вплив УЗ викликає пожвавлення окисно-відновних процесів в нейронах, підвищує синтез АТФ, покращує утилізацію глікогену і поглинання нервовими клітинами кисню, знижує чутливість рецепторів, надає гангліоблокуючу дію. УЗ прискорює регенерацію пошкодженого периферичного нерва, надає нормалізуючий вплив на динаміку основних нервових процесів і реактивність нервової системи [3, с. 72].

Гілинська Н. Ю. досліджувала застосування магнітолазерної терапії, дія лазерного випромінювання сприяє іонної дисоціації, а постійне магнітне поле запобігає процесам рекомбінації іонів. Посилюючи один одного обидва ці чинника проникають глибше в тканини. Дослідження показують, що магнітна терапія при захворюваннях нервової системи найбільш ефективна при наявності нейротрофічних і судинних порушень, магнітолазерна терапія показана більш в гострому періоді больового синдрому. У механізмі лікувальної дії МТ лежить поліпшення мікроциркуляції, виражений ваготоніческій ефект, прискорення проведення моторного імпульсу, реіннерваціонного процесу і регенерації тканин [9, с. 231].

Улащик B. C. стверджує, що при ураженнях периферичної нервової системи єфективне застосовуння вкрай високочастотної терапії (ВВЧ) - лікувальне застосування електромагнітних хвиль міліметрового діапазону. В основі лікувальної дії ВВЧ лежить індукована міліметровими хвилями конформаційна перебудова структурних елементів шкіри і активація нервових провідників шкіри, що володіють тоничною активністю. В результаті модуляції їх імпульсної активності змінюється структура висхідного імпульсного потоку, що призводить до активації шкірно-вісцеральних рефлексів. Під дією міліметрових хвиль на зони локальної хворобливості, рефлексогенні зони і біологічно активні точки відбувається зміна діяльності вегетативної нервової та ендокринної систем, що сприяє поліпшенню трофіки. Поряд з цим конформаційні зміни дермальних структур шкіри під дією міліметрових радіохвиль індукують її іммуногенез і здатність впливати на гуморальний і клітинний імунітет, реактивність організму. Реакції організму на міліметрові радіохвилі розвиваються в рамках загального адаптаційного синдрому [4, с. 343].

В своїх дослідженнях Ушаков А. А. доводить, що високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія (МТ) найбільш ефективно впливає на процеси відновлення пошкодженого нерва. Магнітна стимуляція нервово-м'язового апарату, за даними міографічних досліджень, ефективніше ніж електрична стимуляція. Електрична стимуляція добре проходить по структурам з хорошою електропровідністю, але погано проникає в стовбур нерва, так як нервові волокна покриті мієлінової оболонкою, яка має дуже високий електричний опір. В доповненні до лікування МТ включають інфрачервону лазерну терапію. По завершенню магнітної і лазерної терапії призначають електрофорез лікарських засобів, електростимуляцію нервово-м'язового апарату, масаж, підводний гідромасаж ураженої кінцівки і сегментарної зони [13, с. 215].

За даними ряду авторів, кріотерапія має антигіпоксичну, гемостатичну і репаративну дію, тому її широко використовують при парезах, спастичності, невралгіях і т. д. Звуження судин при кріовпливі є першою захисною реакцією на холод і направлене на збереження тепла, друга захисна реакція - розширення кровоносних судин, що сприяє посиленому теплоутворенню. Таким чином, після першої локальної кріотерапії виникає холодова гіперемія, у механізмі якої відіграють роль утворювання комплексу судинорозширювальних речовин, зниження м'язового тонусу, аксон рефлекси. Ритмічні коливання процесів звуження і розширення судин шкіри запобігають ішемічним пошкодженням тканин. Вплив кріотерапії на нервово-м'язовий апарат пов'язане з збудженням шкірних рецепторів, тривале охолодження яких викликає їх гальмування, що призводить до аналгезуючої дії. Можливість впливати на м'язовий тонус холодом має велике практичне значення. Залежно від інтенсивності та тривалості кріовпливу можна домогтися релаксації м'язів або підвищення їх тонусу. Кріотерапія сприяє швидкому пригніченню активності запального процесу, особливо при гострому запаленні, одночасно відбувається стимуляція процесів регенерації і підвищення загальної резистентності організму. Кріотерапія підрозділяється на апаратну і неапаратну. Неапаратна проводиться за допомогою водомістких кріогентів: крижані аплікації, масаж кубиками льоду або аплікації синтетичними кріопакетами «Kryoberg», «Pino», «Cryogel», «Дельта - терм». Апаратна проводиться за допомогою фізіотерапевтичних апаратів, що використовують для охолодження гази або генерують сухе холодне повітря.

Циркіним Г. М. було виявлено, що при реабілітації хворих з пошкодженням периферичної нервової системи ефективної є технологія поєднання електроміографічного і електроенцефалогіческого біоуправління. За даними електроміограми з одночасним стимулюванням альфа-ритму мозку вдалося домогтися якісних результатів у вигляді повного або часткового відновлення руху [7, с. 65]. Застосування біоуправління сприяє усвідомленню порушень в активності м'язів ураженого сегмента тіла і дає можливість свідомо їх змінювати. При оцінці симптоматики травм периферичних нервів слід враховувати не тільки відомий феномен перекриття зон, а й індивідуальні варіанти. Існують екстра-, інтрадуральні міжкоренцеві, внутрішньостовбурові анастомотичні зв'язки. Активація цих зв'язків і є основою для відновлення втрачених функцій при перерізанні нервових стовбурів. Звичайно, що при усвідомленому їх використанні процес може йти набагато ефективніше. Використання електроміографічного і електроенцефалографічного біоуправління дозволяє повернути до праці багатьох пацієнтів, які є інвалідами [7, с. 66].

За даними Пономаренко Г. Н., озокеритотерапія і пелоїдотерапія стимулюють репаративну регенерацію нервових провідників, підсилюють розсмоктування продуктів запалення, стимулюють анаболічні і гальмуять катаболічні процеси в нервових провідниках, підвищують в'язкість нейролеми, що призводить до поліпшення функціональних властивостей уражених нервів. Також позитивно впливає на поліпшення стану пацієнтів з наслідками захворювань і травм корінців, сплетінь, нервових стовбурів кліматолікувальні і бальнеолікувальні курорти. Пацієнти відзначають значне відновлення сили м'язів уражених кінцівок, обсягу і темпу активних рухів, припинення або зменшення вираженості больових відчуттів, парестезій. [5, с. 308].

До додаткових малоінвазивних методів терапії хворих відносять локальне ін'єкційне введення лікарського препарату (блокада), що володіє протинабряковою та протизапальною дією, в осередок запалення і стійкого м'язового спазму. Блокади сідничного нерва проводять безпосередньо периневрально або в грушоподібний м'яз, якщо утиск нерва відбулося в результаті тунельного синдрому цим м'язом. стор 8

Висновки. Проведений аналіз сучасних підходів до фізичної терапії хворих на ішіас показує, що реабілітація хворих є комплексним завданням, яке вирішується шляхом відновлення нервової провідності, поліпшення трофіки і сили м'язів тазу і ураженої кінцівки, попередження м'язової атрофії.

Велика частина методів терапії впливає на етіологічні фактори, проте пошкодження нерва може супроводжуватися запальним процесом, при цьому етіотропна терапія не усуває гострого і хронічного болю. Для цієї мети проводять медикаментозну терапію протизапальними засобами, а також фізичну терапію спрямовану на нормалізацію кровообігу нерва і м'язів для погашення запального вогнища і попередження спаєчних процесів.

Більшість дослідників вважають, що для успішного проведення реабілітаційних заходів для хворих з пошкодженням периферичної нервової системи необхідна розробка комплексу методів, що враховують період реабілітації, локалізацію і патогенез ушкодження, психоемоційний стан хворого. Така диференціація значно підвищують ефективність лікування і скорочують терміни відновлення нормальної життєдіяльності хворого.
Література:

Авдейко В.М. Топическая диагностика заболеваний и травм нервной системы: Учебное пособие / Под ред. М.М. Одинака. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2010. — 232 с.
  • Иванова Г. Е. Физическая реабилитация больных с заболеваниями и травмами нервной системы [Электронный ресурс] / Г.Е Иванова, Б.А. Поляев, А.В. Чоговадзе // Лечебное дело. – 2005. - Режим доступа к журн.: https://cyberleninka.ru
  • Лукомский И.В. Общая физиотерапия: курс лекций. - Витебск: Издательство ВГМУ, 2001. - 98 с.
  • Улащик B.C. Фізіотерапія. Універсальна медична енциклопедія - Мінськ. Книжковий Дім. 2008р. – 640 с.
  • Пономаренко Г.Н. Частная физиотерапия: Учебное пособие - М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2005. — 744 с.
  • Попов С.П. Физическая реабилитация: Учебник для студентов высших учебных заведений / Под общей ред. проф. С.П. Попова. Изд. 3-е. - Ростов н/Д: Феникс, 2005. - 608с.
  • Циркин Г. М. Биоуправление при реабилитвции больных с повреждением нервов / Вестник НГУ. Серия: Биология, клиническая медицина, 2007
  • Belova A.N. Rukovodstvo po reabilitacii hvoryh z ruhovymy porushennjamy. Tom II / pod red. A.N.Belovoj, O.P. SHHepetovoj.-M.: Antidor, 1999. – S. 648.
  • Gilinskaja N.JU. Magnitoterapija zahvoruvan nervovoi systemy // Al'manah klynychnos medycyny. – 1998. - №1. – S.. 224-231.
  • Gurlenja A. M. Fizioterapija v nevrologii / A.M. Gurlenja, G.E. Bagel', V. B. Smychok - M.: Med.lit 2008 – S. 296
  • Marchenko O. K. Fizychna reabilitatsiia khvorykh iz travmamy y zakhvoriuvanniamy nervovoi systemy / O. K. Marchenko. – Kyiv : Olimpiiska literatura, 2006. – S. 196
  • Ponomarenko G.N., Turkovskij I.I. Biofizychni osnovy fizioterapii: Uchbоvyi posibnyk. - M.: OAO «Izdatel'stvo «Medicina». 2006. S. - 176
  • Ushakov A. A. Rukovodstvo po praktychnij fizioterapii.- Moskva, TOO "AnMI ", 1996. - S.272
  • van Duijvenbode I.C., Jellema P., van Poppel M.N., van Tulder M.W. Lumbar supports for 449 prevention and treatment of low back pain // Cochrane Database Syst. Rev. 2008.
    перейти в каталог файлов


  • связь с админом